каптанок

КАПТАНО́К, нка́, ч., заст. Зменш. до капта́н.

Каптанок, заснований павутиною, та темне лице казали, що Жук був десь у глухому місці (Мирний, І, 1954, 338);

Незабаром і каптанок сіренький справив [батько] мені, чобітки. Перший каптанок, перші чобітки! От ще було радості! (Тесл., З книги життя, 1949, 169).

Значення в інших словниках

1. каптанок — каптано́к іменник чоловічого роду рідко  Орфографічний словник української мови
2. каптанок — Каптано́к, -нка и каптано́чок, -чка м. ум. отъ каптан.  Словник української мови Грінченка