капці
КА́ПЦІ, ів, мн. (одн. ка́пець, пця, ч.). Легкі туфлі, переважно для хати.
Його одіж — то латка на латці.. На ногах із онуч старих капці (Фр., XIII, 1954, 134);
А дід бабці купив капці, та короткі були, то втяв пальці (Сл. Гр.);
Стара господиня мовчки ходила коло них, важко ступаючи набряклими ногами в капцях (Кол., Терен.., 1959, 50);
// Вид легкого взуття на Сході.
Татари скидали капці, закачували штани й ставали до помочі (Коцюб., І, 1955, 391).
Словник української мови (СУМ-11)