капчики
КА́ПЧИКИ, ів, мн. (одн. ка́пчик, а, ч.). Зменш. до ка́пці.
На ній коротенька біла сукеночка і жовті нові капчики з помпонами, що я недавно купив їй (Коцюб., І, 1955, 420);
Тремтячими руками Люба поправила на ніжках доньки жовтенькі капчики (Є. Кравч., Сердечна розмова, 1957, 23).
Словник української мови (СУМ-11)