карантинний
КАРАНТИ́ННИЙ, а, е.
1. Стос. до карантину (у 1 знач.), пов’язаний з ним.
Щоб якнайдовше вберегти.. кущі від зараження, треба застосовувати карантинні й агрономічні заходи (Наука.., 2, 1957, 22);
Карантинний строк; Карантинне посвідчення;
// Який вимагає застосування карантину.
2. Прикм. до каранти́н 2.
Далеко-далеко на ріжку в карантинній пристані тихо повертався ліхтар на маяку (Н.-Лев., V, 1966, 141).
Словник української мови (СУМ-11)