карапуз
КАРАПУ́З, а, ч., жарт. Про маленького хлопчика; маля.
Коли який-небудь найтихіший карапуз, утерши рукавом носа, брався до сусідового чуба, вона [Галя] тільки вичитувала винуватому наставлення (Вас., І, 1959, 118);
Виманений окрайцем, з печі на лежанку спустився, нарешті, сам Василько, білоголовий, лобатий карапуз (Гончар, II, 1959, 141).
Словник української мови (СУМ-11)