Словник української мови в 11 томах

карачаївці

КАРАЧА́ЇВЦІ, ів, мн. (одн. карача́ївець, вця, ч.; карача́ївка, и, ж.). Народність, що проживає переважно в Карачаєво-Черкеській автономній області РРФСР.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. карачаївці — -ів, мн. (одн. карачаївець, -вця, ч.; карачаївка, -и, ж.). Один із народів Карачаєво-Черкеської автономної області; представники цього народу.  Великий тлумачний словник сучасної мови