Словник української мови в 11 томах

карбюрація

КАРБЮРА́ЦІЯ, ї, ж., спец. Утворення пальної суміші з рідкого палива (бензину, газоліну тощо) й повітря у двигуні внутрішнього згоряння.

Процес приготування пальної суміші з рідкого палива й повітря поза циліндром двигуна називають карбюрацією (Зерн. комбайни, 1957, 173).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. карбюрація — карбюра́ція іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. карбюрація — -ї, ж., спец. Утворення пальної суміші з рідкого палива (бензину, газоліну тощо) й повітря у двигуні внутрішнього згоряння.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. карбюрація — карбюра́ція (франц. carburation) приготування пальної суміші з рідкого палива й повітря для живлення двигуна внутрішнього згоряння.  Словник іншомовних слів Мельничука