Словник української мови в 11 томах

карколомно

КАРКОЛО́МНО. Присл. до карколо́мний 2, 3.

Він відгородився від подій і тих людей, які карколомно повернули долю Німеччини, штовхнули її у безодню страшної війни (Рибак, Час.., 1960, 39).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. карколомно — карколо́мно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. карколомно — Присл. до карколомний 2), 3).  Великий тлумачний словник сучасної мови