карколомно
КАРКОЛО́МНО. Присл. до карколо́мний 2, 3.
Він відгородився від подій і тих людей, які карколомно повернули долю Німеччини, штовхнули її у безодню страшної війни (Рибак, Час.., 1960, 39).
Словник української мови (СУМ-11)КАРКОЛО́МНО. Присл. до карколо́мний 2, 3.
Він відгородився від подій і тих людей, які карколомно повернули долю Німеччини, штовхнули її у безодню страшної війни (Рибак, Час.., 1960, 39).
Словник української мови (СУМ-11)