картер
КА́РТЕР, а, ч. Металевий корпус поршневих машин, зубчастих передач і т. ін., у якому розміщені вали, осі тощо.
Колінчастий вал розміщений у картері й лежить на двох підшипниках (основах) (Автомоб., 1957, 18);
Налили в картер масла, помастили підшипники, заправили бак пальним (Ю. Янов., Мир, 1956, 220).
Словник української мови (СУМ-11)