кар’єра

КАР’Є́РА, и, ж.

1. Швидке, успішне просування в службовій, суспільній, науковій та ін. діяльності; досягнення слави, вигоди тощо.

Йому всміхалася висока кар’єра (Фр., VII, 1951, 14);

Цей блискучий панич розлучився з безжурним порожнім життям, проміняв свою кар’єру на становище сільського крамаря! (Коцюб., І, 1955, 254);

Ці напівінженери-напівчиновники краще були обізнані на способах робити кар’єру та діставати чини і нагороди (Шовк., Інженери, 1956, 76).

2. з означ. Рід занять.

— Я запевняла, що людину ніщо не може так загодити, як артистична кар’єра (Л. Укр., III, 1952, 708);

Вже який раз питала [мати], що йому дасть учительська кар’єра (Хижняк, Килимок, 1961, 92).

Значення в інших словниках

1. кар’єра — кар’є́ра (італ. carriera – біг, життєвий шлях, поприще, від лат. carrus – віз, візок) 1. Швидке й успішне просування в службовій, суспільній, науковій та іншій діяльності; досягнення популярності, вигоди. 2. Рід діяльності (напр., К. актора, К. лікаря).  Словник іншомовних слів Мельничука
2. кар’єра — Кар’є́ра, -ри, -рі; -є́ри, -є́р  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)