Словник української мови в 11 томах

католікос

КАТОЛІКО́С, а, ч. Титул голови (патріарха) вірмено-григоріанської та грузинської церков.

Хіба не намагалися утопити [поему Руставелі].. з наказу мракобіса католікоса в бурхливо-пінявій Курі? (Тич., III, 1957, 61).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. католікос — -а, ч. Титул глав вірменської та грузинської православних церков, монофізитської і вірмено-католицької церков.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. католікос — католіко́с (від грец. καθολικός – загальний) титул глав вірменської (з 363 р.) і грузинської (з 475 ρ.) православних церков, монофізитської і вірмено-католицької церков.  Словник іншомовних слів Мельничука