Словник української мови в 11 томах

каузальний

КАУЗА́ЛЬНИЙ, а, е, філос. Який зумовлюється певною причиною; причинний.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. каузальний — кауза́льний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. каузальний — -а, -е, філос. Який зумовлюється певною причиною; причинний. Каузальні угоди — угоди, із змісту яких видно, яку мету переслідують її сторони.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. каузальний — КАУЗА́ЛЬНИЙ, а, е, книжн. Який зумовлюється певною причиною; причиновий. Скрізь .. бачиться містика каузального. Навіть у тому, як ми всі отримали запрошення (Любко Дереш)...  Словник української мови у 20 томах
  4. каузальний — кауза́льний (лат. causalis, від causa – причина) причинний.  Словник іншомовних слів Мельничука
  5. каузальний — ПРИЧИНО́ВИЙ (зумовлений певною причиною; який вказує на закономірний зв'язок причин і наслідків), ПРИЧИ́ННИЙ, КАУЗА́ЛЬНИЙ філос. Поперед всього поглядім, який причиновий зв'язок між подіями, розказаними в пісні (І.  Словник синонімів української мови