кашемір
КАШЕМІ́Р, КАШМІ́Р, у, ч. Тонка м’яка вовняна або напіввовняна тканина, пофарбована перев. в темні кольори; терно.
В свята була зодягнена [ігуменя] в простеньку рясу з чорного кашеміру (Стельмах, І, 1962, 638);
Сукня з кашміру.
Словник української мови (СУМ-11)