кашник
КА́ШНИК, а, ч. Горщик, у якому варять кашу.
Килина витягла кашник… Пшоняна каша на молоці так і пороснула по долівці (Мирний, IV, 1955, 64);
[Андрій:] Либонь ти казала, що й кашника треба купить? (Кроп., III, 1959, 187).
Словник української мови (СУМ-11)