каштан

КАШТА́Н, а, ч.

1. Дерево з видовжено-ланцетними листками й спрямованими догори суцвіттями.

Літостанський.. оглядав хрещатицьку долину через верхи старих лип та каштанів (Н.-Лев., IV, 1956, 326);

Обголені з листя каштани і ясени підносили свої сірі гілляки до сірого неба (Фр., VI, 1951, 443);

Біля входу перед ним [господарем] каштани Білі свічі вгору підняли (Перв., II, 1958, 57).

2. Брунатного кольору горіхоподібний плід цього дерева.

Ми збирали з сином на землі каштани (Рильський, І, 1946, 244);

До моїх ніг покотився блискучий, полірований каштан (Коп., Як вони.., 1948, 65).

Значення в інших словниках

1. каштан — кашта́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. каштан — [каштан] -на, м. (на) -н'і, мн. -ние, -н'іў  Орфоепічний словник української мови
3. каштан — -а, ч. 1》 Дерево з видовжено-ланцетними листками й спрямованими догори суцвіттями. 2》 Брунатного кольору горіхоподібний плід цього дерева.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. каштан — КАШТА́Н, а, ч. 1. Дерево родини букових з видовжено-ланцетними листками, спрямованими догори суцвіттями й цінною деревиною, з якої виготовляють меблі, столярні вироби і т. ін. Літостанський ..  Словник української мови у 20 томах
5. каштан — Кашта́н, -на; -та́ни, -нів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. каштан — Каштан, -на м. 1) Каштанъ. Fagus castanea. 2) кінський каштан. раст. Aesculus hippocastanum. ЗЮЗО. І. 110. Желех.  Словник української мови Грінченка