квартальний
КВАРТА́ЛЬНИЙ, а, е.
1. Прикм. до кварта́л 1, 2.
Сотні підприємств достроково завершили квартальний план (Рад. Укр., 31.III 1950, 1);
Квартальні комітети разом із депутатами й домоуправліннями провели загальні збори жителів по кварталах (Рад. право, 4, 1960, 62).
2. у знач. ім. кварта́льний, ного, ч., розм., заст. У дореволюційній Росії — поліцай, під наглядом якого був квартал (у 2 знач.).
Доніс йому [городничому] його льокай [лакей], — москаль з поліції,— що квартальний чогось прийшов (Мирний, І, 1954, 254).
Словник української мови (СУМ-11)