квасно

КВА́СНО, розм., рідко. Присл. до квасни́й 2, 3.

У роті було йому квасно, а в голові шуміло (Март., Тв., 1954, 239);

Графиня всміхнулася якось квасно (Фр., VI, 1951, 352).

Значення в інших словниках

1. квасно — ква́сно прислівник кисло; незадоволено незмінювана словникова одиниця рідко  Орфографічний словник української мови
2. квасно — розм., рідко. Присл. до квасний 2), 3).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. квасно — КВА́СНО, розм. Присл. до квасни́й 2–4. У роті було йому квасно, а в голові шуміло (Л. Мартович); Графиня всміхнулася якось квасно (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах
4. квасно — Ква́сно нар. Кисло.  Словник української мови Грінченка