квасніти
КВАСНІ́ТИ, і́є, недок., розм., рідко. Те саме, що ки́снути.
◊ Гу́би квасні́ють у кого — хтось виявляє незадоволення.
— А тепер — гайда додому.— Радість одразу наче вітром здмухнуло, серце моє падає в холод, а губи квасніють (Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 111).
Словник української мови (СУМ-11)