квітництво
КВІТНИ́ЦТВО, а, с.
1. Господарство, яке вирощує квіти.
Парникове квітництво.
2. Те саме, що квітника́рство.
Відкриваються широкі можливості для розвитку квітництва в колгоспах (Колг. енц., І, 1956, 557).
Словник української мови (СУМ-11)