квітонька
КВІ́ТОНЬКА, и, ж. Зменш.-пестл. до кві́тка.
Блакитні квітоньки, дзвіночки, Се ти і я! Кому се ти плетеш віночки, Красо моя? (Л. Укр., І, 1951, 147);
*Образно. Діти наші, квітоньки, Хлопчики і дівоньки! (Гл., Вибр., 1951, 237).
Словник української мови (СУМ-11)