кедринонька
КЕДРИ́НОНЬКА, и, ж. Зменш.-пестл. до кедри́на 1.
— Ой, умру ж я, моя мати, ой умру,.. Зроби ж мені, моя мати, з кедриноньки труну (Укр.. лір. пісні, 1958, 283);
— Не хочу я кедриноньку, Не хочу я, сину, Рубай, сину, тополеньку. Роби домовину! (Руд., Тв., 1959, 91).
Словник української мови (СУМ-11)