кенаф
КЕНА́Ф, у, ч. (Hibiscus L.). Південна однорічна трав’яниста рослина родини мальвових, із волокон якої виробляють шпагат, линви, мішковину тощо.
Кенаф — однорічна луб’яна рослина. Волокно його використовується для виготовлення мішкової та інших тарних тканин (Колг. енц., II, 1956, 365);
Волокно кенафу відоме під назвою бомбейського прядива.. Тепер виведені нові скороспілі сорти кенафу, які успішно визрівають у ряді районів України (Техн. культ., 1956, 289).
Словник української мови (СУМ-11)