Словник української мови в 11 томах

кетмень

КЕТМЕ́НЬ, я́, ч. У Середній Азії — схоже на мотику сільськогосподарське знаряддя, що використовується для сапання, підгортання посівів, а також для копання та очищання ариків і каналів.

Земля була мерзла, кам’яниста. Довелося довбати її ломом, кетменями (Тулуб, В степу.., 1964, 22);

Століття будівник Фархад тут з кетменем ходив. І мріяв він: зросте тут сад серед квітучих нив (Тер., Правда, 1952, 34).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. кетмень — кетме́нь іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. кетмень — -я, ч. У Середній Азії – схоже на мотику сільськогосподарське знаряддя.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кетмень — КЕТМЕ́НЬ, я́, ч. У Середній Азії – схоже на мотику сільськогосподарське знаряддя для сапання, підгортання посівів, а також для копання та очищення ариків і каналів. Століття будівник Фархад тут з кетменем ходив.  Словник української мови у 20 томах
  4. кетмень — кетме́нь (тюрк.) у народів Середньої Азії ручне знаряддя для копання з дископодібним лезом, прикріпленим до держака.  Словник іншомовних слів Мельничука