кизильник —
кизи́льник іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
кизильник —
-а, ч. Кущі або зарості кизилу.
Великий тлумачний словник сучасної мови
кизильник —
КИЗИ́ЛЬНИК, у, ч. Кущ, зрідка дерево родини розових, найпоширеніший вид – чорноплідний; вирощують у садах і парках як декоративний. Кизильник популярний завдяки своїм плодам (червоні або чорні яблучка з кісточкою всередині), а також унікальним можливостям у ландшафтному дизайні (із журн.).
Словник української мови у 20 томах
кизильник —
Кущ родини розових; поширений в Азії і Європі; бл. 100 видів; листки окремі; квітки дрібні, білі або рожеві; плоди чорні або червоні; вирощують як декоративну рослину.
Універсальний словник-енциклопедія