клітьовий
КЛІТЬОВИ́Й, а́, е́.
1. Прикм. до кліть 1.
Метрів за п’ятнадцять-двадцять від поверхні.. електрозварник зшивав клітьові провідники (Гур., Наша молодість, 1949, 316).
2. у знач. ім. клітьови́й, во́го, ч. Працівник, що обслуговує кліть (у 1 знач.).
Стовбур шахти поглинув кліть з чорненьким, у шкірянці, чоловіком.. Чекали довго, напружено.. Нарешті клітьовий метнувся до держака і енергійним рухом смикнув важіль (Досв., Вибр., 1959, 199).
Словник української мови (СУМ-11)