клієнтура
КЛІЄНТУ́РА, и, ж. Збірн. до кліє́нт 2, 3.
Басаргін [візник] вів статечний спосіб життя: не курив, ніхто не бачив його п’яним. За це користувався пошаною односельчан і клієнтури (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 108);
За дві вулиці від них живе доктор Цімерман. Старий, але все ще з широкою клієнтурою (Вільде, Сестри.., 1958, 503).
Словник української мови (СУМ-11)