коверкотовий
КОВЕРКО́ТОВИЙ, а, е. Пошитий із коверкоту.
Глухов був у сірому коверкотовому костюмі (Ряб., Жайворонки, 1957, 24).
Словник української мови (СУМ-11)КОВЕРКО́ТОВИЙ, а, е. Пошитий із коверкоту.
Глухов був у сірому коверкотовому костюмі (Ряб., Жайворонки, 1957, 24).
Словник української мови (СУМ-11)