козельки
КОЗЕ́ЛЬКИ, льок, мн. (одн. козе́льок, лька, ч.), рідко. Те саме, що козе́льці.
Павлик.. бігав по степу, гуляв там в гилки, в цурки, дер горобці в повітках, їв козельки, щавель (Н.-Лев., І, 1956, 445);
З гущини трави гордо підносив свою велику голову козельок (Чорн., Визвол. земля, 1959, 63).
Словник української мови (СУМ-11)