коклюш

КО́КЛЮШ, у, ч. Гостра заразна, переважно дитяча хвороба, що характеризується приступами конвульсивного кашлю; кашлюк.

Коклюш являє собою інфекційну хворобу переважно дитячого віку (Шк. гігієна, 1954, 310);

Пройдуть жінки, пригаслі, сумнолиці.. Простука поштаря підковане взуття. Десь захлинеться в коклюші дитя (Бажан, Роки, 1957, 211).

Значення в інших словниках

1. коклюш — ко́клю́ш іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. коклюш — -у, ч. Гостра заразна, перев. дитяча хвороба, що характеризується приступами конвульсивного кашлю; кашлюк.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. коклюш — Кашлюк, бухика  Словник чужослів Павло Штепа
4. коклюш — КО́КЛЮ́Ш, у, ч., мед. Гостра заразна, перев. дитяча хвороба, для якої характерні приступи конвульсивного кашлю; кашлюк. Пройдуть жінки, пригаслі, сумнолиці .. Простука поштаря підковане взуття, Десь захлинеться в коклюші дитя (М.  Словник української мови у 20 томах
5. коклюш — ко́клю́ш (франц. coqueluche) гостра інфекційна, переважно дитяча, хвороба, яка характеризується приступами конвульсивного кашлю. Інша назва – кашлюк.  Словник іншомовних слів Мельничука
6. коклюш — КО́КЛЮШ (захворювання), КАШЛЮ́К. Коклюш належить до групи дитячих інфекційних захворювань (з журналу); Двох ще маленькими поховала (мати), троє ж, наперекір злидням та кашлюкам, зосталися жити (О. Гончар).  Словник синонімів української мови
7. коклюш — Ко́клю́ш, -шу, -шеві, -шем  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)