Словник української мови в 11 томах

колдоговірний

КОЛДОГОВІ́РНИЙ, а, е. Стос. до колдоговору.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. колдоговірний — колдогові́рний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. колдоговірний — -а, -е. Прикм. до колдоговір.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. колдоговірний — КОЛДОГОВІ́РНИЙ, а, е, розм. Прикм. до колдо́гові́р. Одним із шляхів розв'язання проблеми охорони праці є використання механізму колдоговірного регулювання цих питань і захисту прав та інтересів працівників (із журн.); Колдоговірна робота.  Словник української мови у 20 томах