коливати

КОЛИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок.

1. перех. Змушувати коливатися (у 1 знач.).

Тихі вітри коливали дзвоники, і вони дзвеніли й розливали в небі райські мотиви (Н.-Лев., IV, 1956, 40);

Вітер на вулиці коливав віти дерев, вони стукалися одна об одну (Собко, Біле полум’я, 1952, 221);

// безос.

Вітром сосни коливало. Поливав дерева дощик (Пера., З глибини, 1956, 33);

// чим, неперех. Ритмічно рухати з одного боку в інший, назад і вперед або зверху вниз.

Коливати ногами.

2. неперех., перен., розм. Іти, перевалюючись з боку на бік.

Стара пані немов одужала: коливає з кімнати до кімнати (Вовчок, І, 1955, 103);

— Ти думаєш — може, не втраплю!.. Утраплю!.. — патякав Федір сам з собою, коливаючи у присінки (Мирний, IV, 1955, 229);

Гусенята коливають з ноги на ногу (Коцюб., II, 1955, 58).

Значення в інших словниках

1. коливати — колива́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. коливати — див. іти; хитати; ходити  Словник синонімів Вусика
3. коливати — -аю, -аєш, недок. 1》 перех. Змушувати коливатися (у 1 знач.). || безос. || чим, неперех. Ритмічно рухати з одного боку в інший, назад і вперед або зверху вниз. Коливати ногами. 2》 неперех., перен., розм. Іти, перевалюючись з боку на бік.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. коливати — КОЛИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок. 1. що. Змушувати що-небудь коливатися (у 1 знач.). Тихі вітри коливали дзвоники, і вони дзвеніли й розливали в небі райські мотиви (І. Нечуй-Левицький); Вітер на вулиці коливав віти дерев, вони стукалися одна об одну (В.  Словник української мови у 20 томах
5. коливати — КОЛИХА́ТИ (злегка ворушити щось гнучке, висяче тощо), КОЛИСА́ТИ, ГОЙДА́ТИ, КОЛИВА́ТИ, МЕТЛЯ́ТИ (МЕТЕЛЯ́ТИ), МАТЛЯ́ТИ (МОТЛЯ́ТИ) розм., ШЕЛЕВІ́ТИ діал., ФА́ЯТИ діал.  Словник синонімів української мови
6. коливати — Колива́ти, -ва́ю, -єш гл. 1) Колебать, качать. Стоїть дід над водою, коливає бородою. Ном., стр. 296, № 207. Верби та садовина поперехилялись через тини та коливають віттям, куди вітер віє. О. 1862. IX. 60. 2) Идти медленно; идти переваливаясь.  Словник української мови Грінченка