колошниковий

КОЛОШНИКО́ВИЙ, а, е, спец. Прикм. до колошни́к.

Григорій Сидорович підхопив його [онука] і потяг нагору, майже до колошникової площадки (Ю. Янов., II, 1954, 112).

Значення в інших словниках

1. колошниковий — колошнико́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. колошниковий — -а, -е, спец. Прикм. до колошник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. колошниковий — КОЛОШНИКО́ВИЙ, а, е, техн. Прикм. до колошни́к. Основний продукт доменного плавлення – чавун, побічні – шлак, колошниковий газ, колошниковий пил (з навч. літ.); Григорій Сидорович підхопив його [онука] і потяг нагору, майже до колошникової площадки (Ю. Яновський).  Словник української мови у 20 томах