комашиний
КОМАШИ́НИЙ, а, е. Прикм. до кома́ха, кома́хи.
Билинка хитнулась, і коник, не втримавшись, розправив райдужні крильця і легко спустився на своєму комашиному парашуті на землю (Донч., III, 1956, 388);
Їм здалося, що то якісь могилки або здорові комашині купи (Н.-Лев., IV, 1956, 19);
Однесла Мотря на вигін [горщик із кажаном], постановила в комашину кучу (Дн. Чайка, Тв., 1960, 32).
Словник української мови (СУМ-11)