Словник української мови в 11 томах

композиторка

КОМПОЗИ́ТОРКА, и, ж. Жін. до компози́тор.

То грає.. композиторка (Л. Укр., III, 1952, 577);

Молода композиторка [Л. Дичко] чи не першою з українських професіональних музикантів зважилася на написання акапельних солоспівів (Мист., 4, 1967, 26).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. композиторка — компози́торка іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. композиторка — -и, розм. Жін. до композитор.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. композиторка — КОМПОЗИ́ТОРКА, и, ж. Жін. до компози́тор. То грає .. композиторка (Леся Українка); Я вражений обдарованістю цієї композиторки, її ставленням до музики, персональним баченням світу (із журн.); Моїм викладачем із композиції є відома львівська композиторка (з газ.).  Словник української мови у 20 томах
  4. композиторка — Компози́торка, -ки, -ці; -торки, -торок  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)