компостер

КОМПО́СТЕР, а, ч. Прилад, яким пробивають або витискають знаки контролю на залізничних квитках, банківських чеках і т. ін.

Клацав компостер, гомоніли люди.— А це чий парубок? — запитав кондуктор (Є. Кравч., Сердечна розмова, 1957, 52).

Значення в інших словниках

1. компостер — компо́стер іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. компостер — -а, ч. Прилад, яким пробивають або витискають знаки контролю на залізничних квитках, банківських чеках і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. компостер — КОМПО́СТЕР, а, ч. Прилад, яким пробивають або витискають знаки контролю на залізничних квитках, талонах на проїзд у міському транспорті, банківських чеках і т. ін. Клацав компостер, гомоніли люди. – А це чий парубок? – запитав кондуктор (Є.  Словник української мови у 20 томах
4. компостер — компо́стер (франц. composteur) прилад для вибивання умовних дірчастих написів на квитках та інших документах з метою контролю.  Словник іншомовних слів Мельничука