Словник української мови в 11 томах

компромітувати

КОМПРОМІТУВА́ТИ див. компрометува́ти.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. компромітувати — компромітува́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. компромітувати — ЗНЕСЛАВЛЮВАТИ, РОЗВІНЧУВАТИ; п-к -УЮЧИЙ, що компромітує, здатний скомпромітувати, (матеріял) компромітаційний, скандальний, для компромітації.  Словник синонімів Караванського
  3. компромітувати — Знеславлювати, знеславити, познеславлювати, осоромлювати, осоромити, повсоромлювати, плямувати, заплямовувати, заплямувати, позаплямовувати, наплямовувати, наплямувати, понаплямовувати, принижувати, принизити, попринижувати  Словник чужослів Павло Штепа
  4. компромітувати — Компромітува́ти, -ту́ю, -ту́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)