конгрес
КОНГРЕ́С, у, ч.
1. З’їзд, нарада з широким представництвом, переважно міжнародного характеру.
Матушки.. сиділи рядком попід стінами, неначе поважні дипломати на конгресі (Н.-Лев., III, 1956, 122);
Що п’ять років у столиці однієї з слов’янських країн збираються міжнародні конгреси славістів, організатором яких виступав Міжнародний комітет разом із національними комітетами багатьох країн (Літ. Укр., 11.VІ 1968, 1);
Конгрес народів на захист миру.
2. Законодавчий орган (парламент) у США та більшості латиноамериканських країн.
Американський парламент — конгрес — складається з двох палат (Нова іст., 1956, 38).
Словник української мови (СУМ-11)