конденсований
КОНДЕНСО́ВАНИЙ, а, е.
1. спец. Дієпр. пас. мин. ч. до конденсува́ти 1, 3;
// У знач. прикм.
Велетенські вікна, здається, всотують у себе світло потужних електроламп і конденсованими пасмами передають його на майдан (Кир., Вибр., 1960, 276);
Конденсована волога.
2. перен. Стислий, стиснений.
Романтичний пафос, властивий творчій натурі Гончара, породив у нього прагнення до образів особливо містких, згущених, конденсованих (Про багатство л-ри, 1959, 233);
Кожен розділ роману «Вершники» має всі особливості новели.., де відчувається суворий відбір фактів та конденсоване художнє мислення (Рад. літ-во, 2, 1958, 24).
Словник української мови (СУМ-11)