контрольний
КОНТРО́ЛЬНИЙ, а, е. Прикм. до контро́ль; який здійснює контроль.
Контрольний орган; Контрольний апарат;
// Признач. для контролю.
На контрольній ділянці застосовували таку ж агротехніку, яку запроваджуємо завжди при сівбі озимини (Колг. Укр., 2, 1954, 9);
Перед контрольною роботою— з тригонометрії в класі завжди помічалось незвичайне пожвавлення (Донч., V, 1957, 349);
// у знач. ім. контро́льна, ної, ж., розм. Перевірна письмова робота в школі.
Галя згадала, що на сьогодні ж контрольну з арифметики призначено (Ів., Таємниця, 1959, 23).
Словник української мови (СУМ-11)