конюшинний
КОНЮШИ́ННИЙ, а, е. Те саме, що конюши́новий.
Сирота лежав під ожередом, на боці.. Тіло просякало хлібною тишею, конюшинний дух похлюпувався навколо (Гуц., Скупана.., 1965, 261).
Словник української мови (СУМ-11)КОНЮШИ́ННИЙ, а, е. Те саме, що конюши́новий.
Сирота лежав під ожередом, на боці.. Тіло просякало хлібною тишею, конюшинний дух похлюпувався навколо (Гуц., Скупана.., 1965, 261).
Словник української мови (СУМ-11)