конячка
КОНЯ́ЧКА, и, ж. Зменш. до коня́ка.
Раз Андрійко.. пас худобу: пару конячок, корову та двоє телят (Коцюб., І, 1955, 442);
— Там є конячки, але щоб справжніх коней… немає і в заводі (Довж., Зач. Десна, 1957, 149).
Словник української мови (СУМ-11)