копань
КО́ПАНЬ, і, ж., рідко.
1. Те саме, що ко́панка 1.
А як далеко річка, то щоб був колодязь або копань при коші. З них [отара] напивається щоденно (Сл. Гр.).
2. Те саме, що котлова́н 1.
В копані довкола крана юрмився великий натовп (Баш, Вибр., 1948, 35).
Словник української мови (СУМ-11)