Словник української мови в 11 томах

копія

КО́ПІЯ, ї, ж.

1. Точне відтворення чого-небудь, що цілком відповідає оригіналові.

Тільки дві гарні копії з портретів козацьких полковників.. були прикрасою в залі (Н..-Лев., І, 1956, 618);

Картину ми отримали, велике спасибі за неї! Копія зовсім гарна (Л. Укр., V, 1956, 187);

Це була переписана рукою Жені копія листа її тата (Сміл., Сашко, 1957, 165);

// Відбиток з негатива; знімок.

Після виготовлення копій з негатива фільми-листівки одразу ж надсилалися для публічного демонстрування (Укр.. кіномист.. І, 1959, 39).

2. розм. Той, хто дуже подібний до кого-небудь.

Ся Регіна — то не була його Регіна. То була якась виблідла.. копія його ідеала (Фр., VII, 1951, 267).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. копія — ко́пія іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. копія — Відтворення, репродукція, дублікат, відбиток, г. відбитка; (рукописна) список; (фотомеханічна) факсиміле; (чия) подоба, подобизна; (одна) примірник, екземпляр; пор. ІМІТАЦІЯ.  Словник синонімів Караванського
  3. копія — див. схожий  Словник синонімів Вусика
  4. копія — [коп'ійа] -йі, ор. -йеійу  Орфоепічний словник української мови
  5. копія — -ї, ж. 1》 Точне відтворення чого-небудь, що цілком відповідає оригіналові. || Відбиток з негатива; знімок. || Результат копіювання. Тверда копія документа спец. — виведений на папір чи ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. копія — Відписка, відпис, відбитка, віддрук, див. фотокопія  Словник чужослів Павло Штепа
  7. копія — КО́ПІЯ, ї, ж. 1. Точно відтворений текст, документ і т. ін., що цілком відповідає оригіналові; список (у 3 знач.). Це була переписана рукою Жені копія листа її тата (Л.  Словник української мови у 20 томах
  8. копія — Ї, ж. Фотоапарат, фотографія. Треба зробити копію твоєї мармизи.  Словник сучасного українського сленгу
  9. копія — ко́пія (від лат. соріа – запас, велика кількість) 1. Точний список з оригіналу. 2. Точне відтворення картини, портрета або іншого твору мистецтва. 3. Формний матеріал з зображенням, нанесеним способом копіювання, для дальшого виготовлення друкарської форми.  Словник іншомовних слів Мельничука
  10. копія — Докладне відтворення оригіналу твору мистецтва тією ж технікою, в тому ж матеріалі й масштабі ін. художником; к. повинні бути позначені.  Універсальний словник-енциклопедія
  11. копія — ПОВТО́РЕННЯ (той або те, що має повну подібність до когось, чогось), КО́ПІЯ, ПОРТРЕ́Т, ПЕРЕ́СПІВ (вже відомого). А Юрко, її малий Руженко, тепер уже парубок, справжній парубок, десятикласник, повторення Мирослава, її вічна любов і турбота...  Словник синонімів української мови
  12. копія — Ко́пія, -пії, -пією; ко́пії, ко́пій  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  13. копія — рос. копия (латин. copia-запас, велика кількість) — 1. Точне відображення, перепис оригіналу. 2. Точне відтворення оригіналу предмета, картини, документа.  Eкономічна енциклопедія
  14. копія — Копія, -пії ж. Копія. Хто в Шевченковій Катерині, або хоч і в Марусі Квітчиній, бачить ескіз, копію з людини? Хата.  Словник української мови Грінченка