косище

КОСИ́ЩЕ, а, с. Збільш. до коса́¹.

[Оленка:] Я все було дивуюсь, чого в тих багатих паннів такі здоровецькі косища, неначе в кожної куделя на голові або повісмо конопель (Н.-Лев., II, 1956, 484).

Значення в інших словниках

1. косище — коси́ще іменник середнього роду від: коса́  Орфографічний словник української мови
2. косище — -а, ж. Збільш. до коса.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. косище — КОСИ́ЩЕ, а, с. Збільш. до коса́1. [Оленка:] Я все було дивуюсь, чого в тих багатих паннів такі здоровецькі косища, неначе в кожної куделя на голові або повісмо конопель (І.  Словник української мови у 20 томах
4. косище — Косище, -ща с. ув. отъ коса́.  Словник української мови Грінченка