костюм
КОСТЮ́М, а, ч.
1. Комплект верхнього одягу, що складається з піджака, штанів, а іноді й камізельки (у чоловіків) або жакета й спідниці (у жінок).
Ішла [Марта] назустріч, затягнена в синій новий костюм, що був їй так до лиця (Коцюб., II, 1955, 298);
Павло, уже одягнутий — в чорному елегантному костюмі,.. — не одразу озвавсь на Чумакові слова (Головко, II, 1957, 477).
2. рідко. Те саме, що о́дяг.
Бачачи сумний стан їх костюмів і їх босі ноги,.. чесний чоловік пішов із ними просто на торг і покупував їм дешеві чоботи й убрання (Фр., VI, 1951, 200);
Юнаки й дівчата в яскравих українських національних костюмах виконують гопак (Рад. Укр., 26.1 1954, 1);
// Театральний або маскарадний одяг.
У мене був костюм Діани-мисливиці: золотий лук, сагайдак і туніка по коліна (Тулуб, Людолови, І, 1957, 14);
// Різний одяг спеціального призначення.
Лижний костюм; Купальний костюм; Водолазний костюм.
Словник української мови (СУМ-11)