красунець
КРАСУНЕ́ЦЬ, нця́, ч. Зменш.-пестл. до красу́нь.
Вуса крутить красунець (Мал., Звенигора, 1959, 235).
Словник української мови (СУМ-11)КРАСУНЕ́ЦЬ, нця́, ч. Зменш.-пестл. до красу́нь.
Вуса крутить красунець (Мал., Звенигора, 1959, 235).
Словник української мови (СУМ-11)