крейда
КРЕ́ЙДА, и, ж. М’який білий вапняк, що використовується в хімічній, паперовій та ін. галузях промисловості.
Крейда, пісок, червонясте та сіре каміння Скрізь понад шляхом нависло, неплідне та голе (Л. Укр., І, 1951, 151);
Крейда є найбільш цінною породою для вапнування (Добрива.., 1956, 118);
// Грудка такого вапняку, порошок або їх розчин, що вживається для білення, писання тощо.
Стеля вибілена крейдою з чорними мережками по краях (Стор., І, 1957, 234);
В напівпіднятій руці вона все ще тримала грудочку крейди (Сміл., Сашко, 1954, 228);
*У порівн. Карпо.. став непорушно.., білий, як крейда (Н.-Лев., П, 1956, 299).
Словник української мови (СУМ-11)