Словник української мови в 11 томах

крем’янистий

КРЕМ’ЯНИ́СТИЙ, а, е.

1. Те саме, що кремени́стий 1.

Крем’яниста земля роздроблювалась під їх ногами (Коб., І, 1956, 452);

Крем’яниста дорога;

// Із кременю.

Зацвіла на скелі крем’янистій скромна квітка і непоказна (Забашта, Пісня.., 1961, 22).

2. перен. Важкий, з численними перешкодами (про життєвий шлях).

У неї був син комуністом. Легеньких шляхів не шукав, А завше ішов крем’янистим. За волю боротися звав (Шпорта, Ти в серці.., 1954, 34).

Словник української мови (СУМ-11)