кривулька
КРИВУ́ЛЬКА, и, ж.
1. Зменш. до криву́ля 1, 3, 4.
— Ти [їжак] своїми кривульками перебіжиш мене?— сміявся Заєць (Фр., IV, 1950, (64);
Перед Бунчуком лежала купа дрібно списаних кривульками листків з учнівських зошитів (Зар., На.. світі, 1967, 199).
2. у знач. присл. криву́лькою. Зигзагом (у 2 знач.).
Візок усе котився вузькою, нев’їждженою дорогою, що бігла кривулькою поміж озиминою до села (Коцюб., І, 1955, 308).
Словник української мови (СУМ-11)