криничаний

КРИНИ́ЧАНИЙ, а, е. Те саме, що крини́чний.

В воді тихо плавала криничана червонобока жабка (Н.-Лев., І, 1956, 197);

*У порівн. Вода зелена та чиста, як сльоза, холодна, як криничана (Н.-Лев., II, 1956, 391).

Значення в інших словниках

1. криничаний — КРИНИЧАНИЙ – КРИНИЧАСТИЙ Криничаний. Криничний. Вода зелена та чиста, як сльоза, холодна, як криничана (І.Нечуй-Левицький). Криничастий. Багатий на криниці або джерела. Заховалось за церквою село... у йому... криничастий ставок (Ганна Барвінок).  Літературне слововживання
2. криничаний — -а, -е, діал. Джерельний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. криничаний — КРИНИ́ЧАНИЙ, а, е. рідко. Те саме, що крини́чний. В воді тихо плавала криничана червонобока жабка (І. Нечуй-Левицький).  Словник української мови у 20 томах
4. криничаний — Крини́ча́ний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. криничаний — Крини́чаний, -а, -е Родниковый. В воді тихо плавала криничана червонобока жабка. Левиц. І. 288. Криничана осока. раст. Carex praecox.  Словник української мови Грінченка